Хто отримав нагороди НХЛ цього сезону?

Рекомендовані букмекерські контори

до 100 EUR Перейти

до 100 EUR Перейти

до 100 EUR Перейти

Володарі головних індивідуальних нагород

Коннор Геллебайк – володар Hart і Vezina Trophy

Воротар «Вінніпег Джетс» провів сезон на історично високому рівні. Він не тільки став ключовим гравцем своєї команди, а й продемонстрував видатні особисті показники: 47 перемог, коефіцієнт надійності 2.00, вісім матчів «на нуль». Його стабільність, впевненість і здатність витягувати вирішальні моменти забезпечили йому два престижні трофеї: Hart Trophy – як найціннішому гравцю ліги – та Vezina Trophy – як найкращому воротарю. Це найрідкісніший випадок: востаннє обидва ці призи в один сезон вигравав Кері Прайс у 2015 році.

Кейл Макар – Norris Trophy

Захисник «Колорадо Евеланш» знову підтвердив статус одного з найкращих гравців оборони у світі. Його 92 очки за сезон, в тому числі 30 закинутих шайб, стали недосяжним результатом для конкурентів. Макар не просто набирає очки – він диктує темп атаки, впевнено працює в меншості й організовує вихід із зони, ніби читаючи гру на два кроки вперед. Його другий трофей Норріса зміцнив думку, що він – захисник нового покоління, який поєднує міць атаки та надійність в обороні.

Микита Кучеров – Art Ross і Ted Lindsay Award

Лідер «Тампи» знову продемонстрував майстер-клас із хокейного мислення. Він став найкращим бомбардиром сезону, набравши 121 очко, і водночас заслужив визнання від своїх колег, отримавши Ted Lindsay Award – нагороду найвидатнішому гравцю за версією гравців НХЛ. У його арсеналі – філігранні передачі, дотепні розіграші в більшості та холодна голова у ключових ситуаціях.

Леон Драйзайтль – Maurice Richard Trophy

Форвард «Едмонтона» завершив сезон із 52 закинутими шайбами та заслужено став найкращим снайпером регулярного чемпіонату. Драйзайтль особливо ефективний у зоні завершення атак – його кистьовий кидок і вміння вибрати позицію роблять його одним із найнебезпечніших нападників у світі. Він довів, що може вести гру й без допомоги Коннора Макдевіда.

Лейн Гатсон – Calder Trophy

Новачок із «Монреаля» вразив лігу своєю зрілістю, попри вік. Гатсон, захисник із неймовірним відчуттям ритму, грав найважливіші хвилини, реалізовував більшість і впевнено діяв у своїй зоні. Це перший випадок за довгі роки, коли молодий захисник одразу стає не просто відкриттям, а справжнім системоутворювальним елементом команди.

Спенсер Карбері – Jack Adams Award

Головний тренер «Вашингтона» зумів вдихнути нове життя в команду, яка ледь не втратила шанс на перебудову. Під його керівництвом команда перетворилася: дисципліна, агресивний форчек, збалансовані ланки – усе це вивело «Кепіталз» до плей-оф і зробило Карбері найкращим тренером сезону.

Александер Барков – Selke Trophy

Центрфорвард «Флориди» знову довів, що надійність в обороні може бути не менш важливою, ніж результативність. Його гра в меншості, відсоток виграних вкидань і вміння руйнувати атаки суперника стали еталоном сучасного двостороннього форварда.

Андже Копітар – Lady Byng Trophy

Ветеран «Лос-Анджелес Кінгз» знову відзначився чистою, інтелігентною грою. Мало порушень, максимум ефективності, абсолютна повага з боку суддів і суперників – він залишається прикладом спортивного благородства.

Шон Монаган – Bill Masterton Trophy

Після кількох складних сезонів, пов’язаних із травмами, Монаган не тільки повернувся, а й став одним із найкращих у «Монреалі». Його історія – приклад мужності та відданості хокею.

Лауреати та за що вони нагороджені

Висновок

Сезон 2024-25 залишив по собі не тільки статистику, а й образи – образи лідерів, героїв, тих, хто повернувся після випробувань, і тих, хто піднявся з нуля. Коннор Геллебайк довів, що воротар може бути обличчям ліги. Кейл Макар продовжив писати історію нового покоління захисників. Микита Кучеров зміцнив репутацію генія сучасного нападу.

Ці нагороди – не просто трофеї. Це символи того, як хокей рухається вперед: через професіоналізм, характер і гру, що надихає мільйони.